Опубліковано: 2008.06.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергiй Руденко

Соломяні дзвони.

Послухай як дзвонять солом"яні дзвони
Мелодію літніх вітрів.
Вони нас не кличуть відбити поклони
В спокуту вчорашніх гріхів.
Лиш ніжно співаючи стеблами жита
Про, літа минулого, сни
Солом"яні дзвони нас просять дожити,
Хоча б до нової весни.

Вони віддали все зерно без вагання
Дарунок святої ріллі.
З єдиним жагучим і щирим бажанням,
Бажанням життя на землі.
І я, як і всі намагаюся жити,
Ночами писати вірші…
Щоб нести крізь зиму і не зпопелити
Солом"яне тіло душі.
2008
© Сергiй Руденко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14190/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives