Сергiй Руденко***Довірливим, маленьким кошеням Дитяча радість зазирає в душу, А я втрачаю лік безликим дням І кожен день, чомусь, старіти мушу. І суєтою невблаганні дні, Як бур"яном колючим проростають... Приходить сон і тільки уві сні, Я подумки, ще іноді літаю. Стомились крила, тіло і душа, Але в очах вогонь іще жевріе І серце просить:"Ти не полишай, Не полишай, не полишай надію". І я втрачаю лік безликим дням, І кожен день, чомусь, старіти мушу, Та знову й знов, маленьким кошеням, Дитяча радість зазирає в душу.
|
2000 © Сергiй Руденко |