Опубліковано: 2008.07.01
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Микола Столицин

Цензура

Поэму кромсает цензура,
Старается сам — Николай...
Страдают не строчки, а шкура,
Выходит — за все отвечай?

За все... за желание строчки
Кропать — сообразно уму.
Цензура терзает — листочки,
А может, и душу саму...

Листает старательно душу,
Слюнявя порою персты...
Она — препарирует тушу
Загнувшейся в сносках мечты.

Она — неподкупна, сурова,
И лучше пред нею — молчать.
Проверит — от слова до слова,
А после — дозволит печать.

А там — пересчитывай строчки,
И только обиду глотай:
Чтоб черными стали листочки,
Старается сам — Николай.

Ну что ж, обижаться негоже...
Надежда едва ли порок:
Найдутся читатели... все же,
Они — прочитают меж строк.
2008
Москва
© Микола Столицин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14206/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives