Між двома шляхами, – По одному вітер жене пил, По другому хвилі, – Сиджу на пагорбі Бодхисатвою, Усміхаюся.
Сім небесних кольорів, Немов ворота у храм Його, Виростають одним кінцем Із поверхні плину, І, на відстані півнеба, Другим своїм кінцем Падають за лісом, Чи то у озеро, Вкрите жовтим лататтям, Чи то у різнотрав’я луків.