Опубліковано: 2008.07.02
Поетичний розділ: Філософська лірика

Василь Кузан

без назви

А роки летять, мов кулі,
Менше вже кують зозулі –
Скоро тіла насолоду
Старість висмокче до дна.

Скоро зморшками пооре
Наші душі, наші мрії,
Наші весни, мов повії,
З іншими підуть у ніч.

Скоро згаснуть наші ранки,
Стануть шторами фіранки,
Зорі – краплями вина.

Тож цілуй мене негайно,
Хай нам буде нині файно,
Хай кохання не мина.
2000
© Василь Кузан
© музика: Роберт Голованенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14244/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives