Опубліковано: 2008.07.02
Поетичний розділ: Філософська лірика

Данило Кубай

кордоцентризм

На серце розум хмаркою наліг —
     на перше листя сніг;
а гілці мариться, що те минеться —
кричуща випадковість, лячний збіг,
     кочівників набіг…
Ламається вона, і коле серце.

Це зблід, зібгався аркушем розліг,
     вкрив порохом поріг,
а йти вже час, тут про рушання йдеться
звідтіль, де холод зело переміг
     та небеса обліг,
ув очі всипавшись дотепним перцем,

цементом зимних та рипких іроній,
     самоіроній,
коли крик болю в горлі душить сміх,
     збиває вітром з ніг,
бурульками жбурляє із балконів.

Та хмари розганяє кровобіг,
     а сонце топить сніг;
і гілка, злам відбувши у полоні,
     в буянні листя тоне,
як подорожній в плетиві доріг.
2008

Автор дозволяє копіювання і поширення тексту за умови збереження цього повідомлення

http://m1n3r.livejournal.com/91762.html

© Данило Кубай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14259/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives