Василь КузанІграшка Тетяна Ратушняк Тетяна Ратушняк Іграшка Вас зваблює мій неприродний сміх І голос, у якому все збулося. Подобається Вам відкритий гріх І непокірні вигини волосся. Мій легкий вітер з розуму зведе, Усмішка німфи, очі ягуара... Дала урок такий, що струни рве Розтерзаному серцю Сулеймана. Чи Ви повірите мені, коли скажу, Що я ночами плачу. Ружа гожа Малюю щось, стліваю і мовчу На іграшку ні крапельки не схожа. Я геть іду. Давно мені пора. Вам посміхнусь. Сама ж від болю скрикну. Лишаю все, чим з розуму звела: Ажур панчохи, туфельку і скрипку.
|
2005 переклад з російської © Василь Кузан |