Василь Кузанбез назви * * * Сьогодні ти так мальовничо відсутня У сутінках сотень всесвітніх столиць. Столи стережуть склянку синього смутку У відблиску лоску, в колисці зіниць. Листом листопаду на глобусі світла Стриножено стаю стандартних століть, На спогаді сонця написано сонях... На споді острижений сторож стоїть. Від світу стіною відсунуто пісню, Сюжетом стосилим достигла стріла... У морі амурної спраги, мов саги, І сили, і мрії згортають слова...
|
2006 © Василь Кузан |