Опубліковано: 2008.07.04
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Електричка дременула.    
      І її – не наздогнати.
А стояти на пероні –
      обіймати ліхтарі.
Сніг спускається повільно...
      Легше думки, легше вати...
Сумнівається, неначе, -
      може, краще нагорі?

Нагорі – звичайно, краще!
      Не засолять, не спресують,
Не принизять розтавати
      від гарячої сечі...
Може, я колись зумію
      не просити снігу всує
В самоті, під ліхтарями,
      на  пероні, уночі.

Сніг ляга на сонні шпали
      по–котячому беззвучно,
Ніч плете рожеве сниво,
      медитують ліхтарі.
А мені – ловити слово
      під холодним небом Бучі,
Наче віями сніжинки...
      До останньої зорі!
2008
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14308/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives