Опубліковано: 2008.07.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

Дождями смыта позолота...

* * *

Дождями смыта позолота,
И, закусивши удила,
По лужам прямо с поворота
Над тучей – туча поплыла.

На юг, сама себя пластая,
Во мгле прижав к бокам бока…
Притихла улица пустая
И ждет, прояснится пока.

Молчит… Не смотрит и не судит,
Но едет мимо, как состав.
А мгла стоит, как в чашке студень,
Хоть ложку ставь.
2008
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14319/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives