укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40819, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.07.06
Роздрукувати твір

Вiктор Крупка

ЛЕГЕНДА

Я помню гром и первый луч зари,
Дрожащий свет, пришедший с океана,
Когда казалось – он вот-вот сгорит,
И захлебнется в облаках тумана.

Когда взошла Великая Звезда,
Пахнув теплом на мертвую планету,
Мне так хотелось быть поближе к свету,
Ожить, пробиться через толщу льда.

Льды умерли. На смену им пришли
Бурлящие холодные потоки.
Я жадно пил корнями из земли
Ее еще безжизненные соки.

Я прорастал цветами и травой,
Впиваясь в панцирь каменной породы,
А в небе полыхали надо мной
Все новые закаты и восходы.


А надо мной клубились облака,
Глядели вниз и дальше уплывали.
Однажды вместо них пришла тоска
Из почерневшей буревестной дали.

И листьями, под натиском ветров,
Я трепетал все так же одиноко.
Мне чудился неуловимый зов
В грозе летящей с северо-востока.

В дыму и гари многих тысяч лет
Я собирал сияющие блики,
Слагая их в причудливый портрет,
Прозрачный образ в радужной тунике.

Я помню – много звезд назад, зимой,
Когда мне было зябко и тоскливо,
Ты мне приснилась именно такой:
Чуть грустной, самой нежной и красивой.

Мне было суждено тебя найти.
Вселенная, как мать над колыбелью,
Столетия сплетала и пути
В один узор, с непостижимой целью.
Мне было суждено тебя найти.

Как долго мне пришлось искать и ждать,
Чтобы однажды обрести дар речи,
Сказать: "Люблю!", обнять тебя за плечи,
Чтоб научиться, наконец, дышать...
Как долго мне пришлось искать и ждать!

1998
© Вiктор Крупка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні