Опубліковано: 2008.07.08
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Весна прибилась до мого порогу –
Така невчасна і така п’янка
У неї не було іще нічого –
Ні проліска, ні сонця, ні струмка.

Сусід казав завбачливо: „Не вір ще,
Все холодами скуте навкруги”.
А в мене біля ганку сходять вірші
І заскорузлі розтають сніги.

А мене – зацвіли усі герані,
І зайчик сонячний там зранку заблукав.
І я уже довірилася ранній
Оцій весні без проліска й струмка.
2008
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14402/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives