Опубліковано: 2008.07.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Кузан

без назви

     *      *        *

Окрушини душ випадково відверті,
Відкриті мов крихти, що курям на зло
Лежать на поверхні поламаним лезом
І світять у вічі, і йдуть за село -
У місто, якого немає на мапі.
І навпіл ламають солодку іржу,
Що вже одягає у панцир принцесу.
Прекрасну і ніжну ведуть за межу.
Безмежні поля потойбічного світу
Не оре, не сіє, на поле ніхто.
Окрушини дум випадково заходять
Закутавши плечі в прозорі пальто.

2005
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14419/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives