Опубліковано: 2008.07.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Василь Кузан

без назви

        *   *   *

Невідворотно хочеться втекти
Від невгамовних натисків негоди
У ті світи, де недосяжність згоди
Є недоступним дотиком мети.
Нести неситий докір в небуття,
Не бути там, де будять ненароком
Глибокі нетрі нетривкого року
Невчасні і невтішні почуття.
Нехай гортають нерви невблаганно,
Горять гортанні набряки невдах.
Несила ніччю накривати  дах.
Невдячна, невагома панно,
Тобі насняться недруги не ті,
Не тілом надихнеш на не шедеври,
Недбало – чорним подихом Міневри
На ніжну руку налетять святі.
Ті дні зневіри нас не відведуть
В незнану Мекку небо споглядати,
За низкою тих покликів шукати
І нереальну, й незнищенну суть.
2003
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14422/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives