Опубліковано: 2008.07.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Леонід Борозєнцев

***

Тишина оглушает и клонит в сон
Разворотом в троллейбусное депо,
Где прозрачный тюбик нас выжмет вон:
В ночь — больничный омут Эдгара По.

Растечёмся по призрачным мостовым,
По щелям прихожих, углам квартир.
В окна спален Ворон влетит к живым,
Унося, чтоб выронить в день, как сыр.

Утром пряник снов под работы кнут
Снова ляжет, и солнце в глазах — бельмо.
Так сгорают дни, так года текут,
И сквозь время слышится «Never more!..»
2004
© Леонід Борозєнцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14652/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives