Ірина Гончарова***Трагедія лише в одновечір′я. Кін: левади, перелоги й дерева. І крицею сплива річка. — Де, Ліре, твій, пагорбе? — Де королівство, вояки Й доньки, запопадливі й підступні? Де твій блазень, Ліре? Самі дощі, громи та блискавиці, Супутники одвічні всіх трагедій, Засвудчують буття. Лише природа Не позбулася розмаїття почуттів та вироків. Весь світ цей — Чи кін, чи плаха. Яка різниця. Те й те — Самі дошки, що ними виступаємо В життя останню дію. Не чутно оплесків … 19 червня 1998 р. |
2006 Десна © Ірина Гончарова |