Ірина Гончарова***Час пливучий, плинний час,
лоском розкидав по степу вічності
лють і ніжність, чад і чар
ревнощів і любощів підступність.
Воля вільному. Коханцям – рай.
Чуй – шаленство – в шалаші із хмизу.
Ложе із лозиння тепло получає.
Розлучає їх мінлива пристрасть.
Полум'ям займеться, щемом обпіче –
раптом зникне, мов і не палала.
Час поволі в повінь утече.
Сплетення лози, рук, ніг замало.
Плетива із душ, дихання, дум, жадань –
ніжний, витончений, крихкий витвір.
Пристрасті жагучі – данина богам
стародавнім, прадідівським, відчай-
душним, справжнім урвиголовам
хтивим, перелюбникам ревнивим,
нам полишившим кохання брань,
бран і вирву.
16 вересня 1995 р.
|
2006 © Ірина Гончарова |
