Опубліковано: 2006.11.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Валентин Солодовник

На могилі Степана Руданського

Де море синіє й ритмічно гуркоче прибій,
Здіймаються гори й легенди живуть стародавні,
Охочий до жартів шанований лікар міський
Не зцілив себе і помер в тридцять дев`ять, у травні.

Стрункі кипариси - над спокоєм цвинтарних плит,
А в Ялті панує веселе курортне дозвілля.
На кручі високій поету судилось спочить
В краю субтропічнім – не схожім на рідне Поділля.
2006

[I]Автоепітафія Степана Руданського:

“На могилі не заплаче
                                    ніхто в чужині.
Лише хмаронька заплаче
                                        дощем по мені”.[/I]

© Валентин Солодовник
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1578/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives