Опубліковано: 2006.11.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Юлія Броварна

***

«Юльсинея моя, - говорит мне Дон К., не ломаючись, -
Покажите мне мель,
Ницц я видел уже достаточно…»
И Сервантес смеётся, - он этого не предусматривал.
И Сервантес хохочет так, что слетают тапочки.
Дон и Кот в моём дому занимают позиции:
Здесь мы спим, здесь едим, а отсюда пойдём на мельнички.
Юльсинея: носок не довязан, глаза мальчишечьи,
К Россинанту идёт во двор, посидеть на скамеечке.
У Сервантеса кризис: он грязен, грузен,
Истончились запасы терпенья на новой пассии.
Он спешит написать: «Дорогая, не стройте иллюзий…»
Тонкий ход. Дон сдаёт амбразуры Санчесу.
А Санчо – пас.
Санчо – пас.
Санчо – пас.
2006
© Юлія Броварна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1636/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives