І.Е.
             
Широка посмішка зранку –
Єдине, що треба для дня.
З квадратного телеекрану
Підморгуєш туди, де є я.

Хоч я ще доварюю каву,
Та ти вже її допила,
Як пасмо твоє чорняву…
Мені б мати погляд орла,

Щоб з виду тебе не впускати,
І ніс, аби запах вдихати,-
Просякнутий поглядом камер –
Крізь радіохвильові ґрати.

Під муром важкого гриму
Душу твою розглядаю.
Телеглядачам невидиму,
Та я її бачу, бо знаю,

Яку частоту ловити,
Щоб чути крізь відстань її;
Зв'язок аби не припинити,
Заради якого ми всі

Тримаємо наші антени
Розгорнутими у той бік,
Де душ налаштованих схеми
Підхоплять сигнали любві.