Опубліковано: 2006.11.23
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ігор Березюк

***

Слышишь, как  падают капли свыше...
С неба дождь прольется тебе на плечи,
Вечность отзовется и станет ближе,
И собою наполнит время.
Отражаясь в мирах,
Нерожденных еще,
В лабиринтах судьбы
Потаенные двери,
Открывая, войду, -
И окажется все
За пределом какой бы то ни было Веры !

А опомнятся все через тысячу лет... -
Мы поднимем свои белоснежные крылья,
А когда нас пронзит обжигающий свет,
Мы забудем навек, что крылатыми были.
Только пламя свечи
Промолчит, задрожав,
Только чуткое сердце
Заколет в груди,
Ты услышишь отчаянный шепот дождя,
Я увижу мерцающий свет впереди.
2006
© Ігор Березюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1669/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives