Опубліковано: 2006.11.23
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ігор Березюк

***

Все оказалось очень просто,
Ты так хотел достичь вершины,
Как хороши, как свежы розы,
Только вот шипами в спину...
Больно, ах, как жалят больно,
Публика довольна, публика довольна.

А перед выходом на сцену,
Кто-то разбил большой прожектор,
И заломил к тому же цену,
Как налоговый инспектор.
Но дорог не разбирая,
Ты, на перевес с гитарой,
Полз, по самому, по краю,
В царстве темных  лучик света.

Так бывает,  догорают звезды,
Сигареты звезды, обжигая пальцы,
Возвращаться поздно,
Непослушный мальчик!

Все оказалось слишком просто,
Проще,чем казалось прежде,
От всеобщего наркоза,
До единственной надежды.
Поза, ах, какая поза, -
Так не умирают!

Но последнюю сигару
Закусив гниющим зубом,
Ты опять берешь гитару,
И поешь, себе сугубо.

Боже, как мы все похожи,
Боже, как мы все похожи,
На тебя похожи!
2006
© Ігор Березюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1684/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives