укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44188, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.12.21
Роздрукувати твір

Ігор Піляєв

***

                              Любимая, слышишь,
                                           струится с окраин
                               В рассеянном свете,
                                           разлукой оправлен,
                               Бесстыдно последний,
                                           как отсвет вечерний,
                               С небес самолетных
                                                  отчаянный ветер.  

                               Фестончатым кругом,
                                        ты слышишь, подруга,
                               С айванов глубоких,
                                               как осень в округе,
                               Восходит светило,
                                               но ты не ответишь,
                               Ты – время, ты светишь, ты –
                                                   солнечный ветер.

                               Гитарой твоей переполнены
                                                                        веси,
                               Гортанью твоею –
                                               сирень поднебесий.
                               И замерли ивы, Тимур
                                                              и платаны,
                               Когда тебя пьют
                                            зазеркальные страны.
       
                               Желанная, слышишь,
                                                     твоими духами,
                                                  зрачками твоими,
                                                    твоими стихами
                                Нефритовой ночью
                                        в Ташкенте кальянном
                                Утоптан любовью
                                               простор окаянный.
      В рассеянном свете,
                                           разлукой оправлен,
                               Бесстыдно последний,
                                           как отсвет вечерний,
                               С небес самолетных
                                                  отчаянный ветер.  

                               Фестончатым кругом,
                                        ты слышишь, подруга,
                               С айванов глубоких,
                                               как осень в округе,
                               Восходит светило,
                                               но ты не ответишь,
                               Ты – время, ты светишь, ты –
                                                   солнечный ветер.

                               Гитарой твоей переполнены
                                                                        веси,
                               Гортанью твоею –
                                               сирень поднебесий.
                               И замерли ивы, Тимур
                                                              и платаны,
                               Когда тебя пьют
                                            зазеркальные страны.
       
                               Желанная, слышишь,
                                                     твоими духами,
                                                  зрачками твоими,
                                                    твоими стихами
                                Нефритовой ночью
                                        в Ташкенте кальянном
                                Утоптан любовью
                                               простор окаянный.

2005
Ташкент
© Ігор Піляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні