укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.02.21
Роздрукувати твір

Євгенія Джен Баранова

Путешествие из.

(поэма в четырех пересадках)

                    1.

Сколько страсти было? Не счесть!
Не посмеешь назвать Христовыми?!

В этом Городе, бледном, как шерсть,
притворялись птенцы птицеловами.

В этом Городе, вещем, как дым,
где деревья не смеют вырасти,
даже тот, кто сегодня любим,
послезавтра умрет от сырости.

Даже тот, кто сегодня пророк,
послезавтра окажется пьяницей.
Под копытами века и ног
Город будет, и был, и останется.

            2.


Город будет и был. Но в памяти
то ли прошлое, то ли пришлое.
Его улицы пахнут  камедью,
его женщины пахнут вишнями.

Его лиц ледяная очередь
почему-то пропахла деревом.
Он не стал ни отцом, ни отчимом.
Он не стал ни волной, ни берегом.

Он не стал. Но своими стансами
я ошпарю ветров созвездия.
Этот город похож на станцию,
до которой уже не ездили.


          3.

Ошпаренный ветром, и чадом, и чудом,
осмеянный криком   меня или чаек,
мой город похож на больного верблюда,
несущего лица и улиц печали.

Мой город похож на хмельного прораба
такой же промокший, такой же небритый.
Здесь пара музеев и местная Рада.
И, кажется, профиль наивного Шмидта.

Мой город устал. И я тоже устану.
Устану, как пушки потертый лафет.
Такси. Перекресток. Сухие каштаны.
Такси. Перекресток. Пустые кафе.



               4.


Такси. Перекресток. - Не дальше, не ближе.
Огромный, бездомный, оранжевый шар.

Стотысячный раз перекрестки и крыши,
Стотысячный раз:  

-Выходите, вокзал!

Стотысячный раз под лопатками пусто,
как будто к расстрелу доставил конвой.

Прощай, Севастополь. Мне все-таки грустно.
Прости, Севастополь. Я еду домой.


                           зима 2004-2005

2009
Севастополь - Ялта (череда маршруток и ожиданий)

зима 2004-2005, сегодня, 21 февраля 2009, произведение подверглось небольшим изменениям.

© Євгенія Баранова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні