укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.29
Роздрукувати твір

Олексій Торхов

Растерянные глаза

Растерянные глаза.
Равнодушьем расстреляны.
В большом суетливом городе –
на асфальте расстелены.
Летят сквозняком по улицам.
Странники.
В карманах подъездов шарят.
Кар-кар!- карманники.

Асфальт расчерчен на классики.
В них прыгают взгляды-чёртики.
А мы – современники.
Нас – чёркают…

Размазанные глаза.
Зарёваны.
Не успеваешь сказать
даже «А», подумав о «за»…
Распуганные глаза –
толпящимся «Кыш!» заплёваны…

Нас Время – серпом по «Ятям».
Послушав лишь «Аз» и «Буки».
Бывает…
Из тысяч «ещё» вылепив «хватит!»,
тянутся к бритвам руки.
Сбривают.
Вместо щетины – вены.
А с ладоней – линии жизни.
Вечность, окликни, когда устанешь.
Свистни…
Однажды смолчат тормоза.
Не взвизгнут.
Но кто-то должен быть «за»?!
И что-то должно быть за…
Той-чер-той.
Той-пус-той.
В толпу – стой!
Глаза…

Затолплен вокзал толпою.
Рядом.
Затоплен город.
Как печка.
Поленьями взглядов.
Чадят своим страшным ядом
непониманья…
И снова в прикупе – Ночь.
В ночи проплывают зданья.
С глазами горящих окон.
Допрыгнуть бы!
Нет.
Высоко...
А вдруг там - всё-таки - люди?!
Осудят…
Подвзглядыванье разбудит
в их однокомнатных душах
нечто.
Которое душит.
Напоминая Совесть
(чем не намёк на повесть
о человечке ненастоящем).
Серой косматой зверью
или же просто – Серым -
выскользну.
Своё «Я» – распну
на последней странице Аз-Буки.
Опустевшие руки.
Взгляд свой захлопну, как двери.
Кто вам сказал?
Верю.
Растерянные глаза…

Вокзал бывает однажды.
Боль.
Зал.
Бегства жажда.
Её утолить.
Простить?!
Двигаться иль бежать?
Сжать.
Ни чтоб сохранить.
Чтоб не успело заныть.
Растерянные глаза.
Растерзаны…

2001
© Олексій Торхов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні