Опубліковано: 2006.11.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Людмила Некрасовська

В тетрадях осени дожди

В тетрадях осени дожди
Линуют полосы косые.
С кленовых скомканных листов
Стекает золото чернил.
Слова сплетаются в стихи
Чарующие, колдовские.
Всю эту осень, как сонет,
Наверно кто-то сочинил.
А в нем начало и итог,
Как путь проложенный без лоций,
Как поиск смысла бытия
И таинства ночной тиши.
Поэзия - не сумма строк,
А высший пилотаж эмоций,
Способных мир воспламенить
Накалом собственной души.
Секунды жизни коротки,
Но бесконечна цепь гармоний.
И быть Поэтом на Земле -
Всегда особенная честь.
И нам судьба свои стихи
Вписала линией в ладони,
Чтоб мы ее черновики
Смогли когда-нибудь прочесть.
В тетрадях осени дожди...
2006
© Людмила Некрасовська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1851/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives