укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.03.23
Роздрукувати твір

Анна Долгарєва

Ноябренок

Мы теперь никогда не кончимся, не подсунут нам мир другой - я качаюсь на подоконнике и болтаю босой ногой. Солнце все облака повылакало, в небе звонкое ничего. Из-под снежной скорлупки вылупилось желторотое существо. Вот, мотает башкой, качается, бестолковое, ну совсем. Мы звеним с тобой, не кончаемся, не отменишь тебя ничем.
Это - март, мартенок, мартеныш, лупоглазый и большеротый, к пальцам ластится - только тронешь, он прижмется и ждет чего-то. Видит маму в любом прохожем, разевает чумазый клюв. Март - внутри у меня, под кожей, я, как мама, его люблю.
Только я - не весна, послушай, я - другое, но ничего. Ничего, я побуду клушей, буду греть это существо, буду греть его, трогать струны, на прогулку его поведу, осторожно в макушку клюну, чтобы он не попал в беду. Я же, знаешь, фотобумага, проступает твой мир на мне: и трава на склонах оврага, и стекло, что блестит на дне.
Только - помнишь, я говорила: как ноябрь похож на весну. И весна сквозь него проступила, вот, поет, не дает уснуть. Март - остатки яичных пленок очищает с крыльев своих. Я - твой маленький ноябренок, ничего, что весна стоит, я - ноябрь, и век мой короток, я - летящий ночной вагон, я иду из чужого города в тот, который теперь другой, я - вокзальное расставание, я - ром-кола в чужой руке, я последнее солнцестояние, путь-дороженька налегке. Я - твой маленький ноябренок, я живу у тебя в кармане, твой стук сердца так странно тонок, я боюсь за тебя временами.
Это все не суть важно, милый, сквозь меня проступает март, я взрываюсь подводной миной, я люблю с нелюдскою силой, мы не кончимся, слышишь, милый, привыкай это понимать.
Я - мартеныш, и я промокла. Мир огромен и звонко нов. Солнце трется щекой о стекла расходящихся в ночь домов.

2009
© Анна Долгарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні