укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44130, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.02
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Спокуса

1

Лоскочеш–пестиш – пензликом очей...
Зацвів, нарешті. Двадцять п’ять ночей
Тебе, Адонісе, під кленом я чекала.
Я ж дзьобом насінину в землю вклала.
В раю те диво золоте зустріла.
Ох, як тут низько, сіро, чорно-біло...

2

Зажди, Адонісе...
                            Я за хвилину
Змету спогадок висхлу бадилину.
Я ж – Ластівка.
                       Я птахою була!
Торік Дощеві тіло й душу віддала,
Та Вітру-лиходію не вгодила...
Понівечив жаги зелені крила!
І ось у травні я побачила тебе.
Ти - юний, жовтоцвітний, люксусовий.
Тепер я - грудка. Пір"ячко руде.
Сміються наді мною ґави, сови.
Мене, юначе, відроди. Зросту до звізд.
Я – з вервиці Дощу летких невіст,
Знов прагну лету - вранці, на зорі,
Коли спадають роси… Угорі –
Метелики, пташки...А я лежу.
Ти Мальву намалюй! Я фарби покажу.

Горицвіте, не квапся. Барви - з медом.
Вони отут чаяться - попід кленом.
У крону ластів’ят перенесу,
Злечу – із Мальви у дзвінку росу...

3

Ніч проростає пишнобарвна Мальва...
Клен звисока:”Леткий цей пагін. Файно...”
Жагучий Хміль
                       оповива картину –
Стебло, пелюстки
                            (руки...губи...спину...).
Не пестить він – осердя поїдає.
У вогневиці гину-зотліваю!

4

Не Грудка „Я” – полумениста птаха.
Зростають крила з болем. Синій спалах.
Прощай, юначе!
                         Забувай про мене.
Шукай безкрилля під високим кленом.

2002
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні