укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44130, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.12
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Коло

1

Ти зібрала гріхи, мов речі.
Мрієш сісти на потяг до раю.
Клунки звично муляють плечі...
Попід вишнею сірий лягає,
А картатий - зола дому-пекла -
Спину й пальці остиглі гріє.

Язики вогненні примеркли –
Бо з небес опадають мрії...

2

Потяг
         в далеч
                     протяжно
                                   прогув...
У відлунні – скорбота прощання.
Запізнилася... Кажуть, був
На сьогодні до раю останній.
На пероні стояти? Зима...
Захолонуть у валянцях ноги.
Ти по колії
                  в даль
                             побрела
В невідому захмарну дорогу,
Щоб люляти днів скарб дорогий,
З ним же легше - в дорозі до раю.
Міх сіренький – безпутній твій син -
„Мамо, гину... Вернися...”- благає.
Не зважаєш, вимолюєш Путь.
Кружеляють байдужно сніжинки...
Шкутильгаєш...
                      Ось маки цвітуть...
Ось полями гримкочуть обжинки...
Косу клепле вусатий ратай...
Потяг
          з колії
                    в небо
                                 злітає!
Ти не пройдеш крізь раю врата –
До землі гне тягар, пригинає.

3

Ти блукаєш, сердего, ще й досі?
Теплий клунок намуляв плечі.
Осріблила зимонька коси.
Віддалила від неба втеча…

Сходь із колії, йди в Божий храм!
Де ж твій син? Попід вишнею - голо...
Для святенниці колія в рай
У сталеве зливається коло.

2010
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні