укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44130, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.18
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Голосили вишні...

                   


                                  12 жовтня 2008 р. Валерій Клочковський
                                  із Хмельниччини спалив свою дружину Тетяну...


 
1      

Я уночі пекла вишневий кекс.
А десь Тетяна у садку горіла...
Серед живих її єство палке
Страждало до рання, годину - тіло.
Спалив не кат - під викрики з юрми,
Не маніяк до муки жертви ласий, –
Супружник гідрі-злості догодив.
Зросла в АФЕКТ - і, жінко, начувайся!
Банальна лайка. Поворот ключа...
Бензин потік на осоружне  тіло...
Зліта
          убивча іскра...
                                    І - свіча!
А мо", та жінка... жити не хотіла?
Бо ж набридає рохкання свині,
Пиха індиків і собаки галас...
„Усе встигала, – каже дід - сусід. –
Ох, як вона у ніч оту палала!
Постукала до мене у вікно…
Ні, не п’яниці, був достаток... Лайка!..
Сховали... бідну... В жилах стигне кров!
Хтось забере Артура і Діанку...”

Була путящою, та не судилось їй
Напуття проказати сину й доні.

Невідворотність чи кармічний ЗБІЙ ?
Матуся - це ж огрійливе  осоння.

2

- Дітей шкода... – зітха в кайданках муж. –
Я не хотів... Любив її! Так вийшло...

Слова лукаві. Це ж плазує вуж:
Він спав потому.  Голосили вишні...
                 

3

Підпалювач на волю вийде.... Знов
Обійме сина, як уперше – взимку.

Ще й заридає: ”То ж не я – любов
Спалила маму…
                         Вибач... вибач... синку...”

2008
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні