Опубліковано: 2006.12.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лариса Шкуратова

ВСТРЕЧА


Заселён, засорён и затерян
на задворках времён и миров
квадратеющий окнами терем
оболонских домов-близнецов.

Как в строю, нумерованы двери.
Заходи! Ведь не просто знаком.
Я живу под числом тридцать девять
и за модным английским замком.

Позвони чуть подольше - услышу
и, в радушии, дверь распахну.
Будем пробовать спелые вишни,
вспоминая весну, как войну.

«Хочешь чаю?» «Спасибо, пожалуй!» -
разговор наш не будет мудрён.
Ощутим мимолётную жалость
к замерцавшим осколкам корон...

Перекинемся в «дурня» и в руки
снова ляжет мне чёрный король...
Но уже не рогибнет от скуки
та любовь, перешедшая в боль.

Сядет солнце, смеясь, в полуметре.
И стакан будет выпит до дна.
Вспыхнет свет. Станут в нас так заметны
одиночество и седина.
2000
Киев
© Лариса Шкуратова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2009/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives