укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.26
Роздрукувати твір

Марина Матвєєва

***


Что ты смотришь на меня котом
бешеным? – да хоть бы ты разбилась!
Люстра, что пятиугольным ртом
вопиет мне, что она влюбилась
в серо-буро-вскниженный пенек
тумбочки с чадрою из журналов.

…Будто некой истины намек,
вороша страницы их,  познала…

Что ты, пятиокая! Смотри:
это только жалкая бумага
с жалкими словами. А внутри –
бабьи цацки из универмага.

Ты же – Солнце дома моего!
Солнце мира, что – мое творенье!
Чище и возвышенней всего
быть должно твое световоззренье!

Только снова невпопад с утра
ты горишь окалиной распятной,
шепчешь:
«Не создатель ты – сестра
по несчастью. Пятиликий взгляд мой
застеняется рукой твоей…
Этот мир – творение изгоя.
Сколько в нем безликих серых пней
с интеллектуальным верхним слоем
понавыростало! Скольким ты
безвозвратно отдавала память!

…Книги – сумасшедшие коты,
гладимые детскими руками…

Что, не ты со страстью ищешь в них
так необходимые намеки?
Что, не ты впиваешь каждый стих
или повесть – как живые соки
Древа Жизни? Не Познанья, нет,
плод твой не запретен.
И не сладок.

Только, тварь разумная, поэт,
ты не променяешь на услады
денег, секса, тряпок и котлет,
самодурства, самообольщенья
эти пни, которым сотни лет,
это прорастание Творенья
вглубь корнями.
На моих очах –
не намеки.
Откровенья сниже.

…Потому я и люблю, крича,
то, что для тебя привычно ближе…»
     

2004
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні