укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.15
Роздрукувати твір

Вадим Друзь

Жив був Пес... (за мотивами казок)


Сивий Пес блукав узліссям:
Брів, свій клянучи талан...
Тут, повз нього, Вовк пронісся -
Наче сірий ураган!
Згальмував - здійняв пилюку -
Повернувся, та й спитав:
Чи не той це ти звірюка,
Що мене колись порвав?!
Пес, хитнувши головою,
Так, - сказав,- було колись.
Не дружили ми з тобою,
Та пощезло те кудись.
Буйна молодість та жвавість
Відлетіли, наче в дим...
От така-то бесталанність -
Вік не будеш молодим.
А коли не пружні ноги,
То, хоч ти на місяць вий,
Вже не буде в тебе змоги
Працювати, бо - слабий...
І тому, хороші люди -
Хазяї - сказали: Пес,
Йди від нас на всі усюди!..
Тож, не жду тепер чудес.

Тю, - сказав йому Вовчисько, -
Не тримаю я образ:
До самого старість близько
Підступає раз по раз.
Щоб надіями не снити,
Як вже я зустрів тебе -
Поможу тобі здійснити,
Щось, що горе відведе!
Знаєш, я ж не їм малечі -
То все казочки людей.
Та нехай мені на плечі
Ляже й наклеп про дітей:
Там, на самім дальнім полі,
Хазяї скиртують стіг,
А в тіньочку від тополі
Спить манюній! Я би міг
Вкрасти немічне малятко,
А як я струсну його,
Голосисте немовлятко
Дасть ревучого свого!
Всі покидають роботу,
Буде лемент до небес -
І ось тут-таки турботу,
Про дитя, покаже Пес!
Ти врятуєш спадкоємця,
Станеш гордістю села
І твоя біда минеться:
Будеш їсти - від стола!
Ну то що, пішли герою?
Хай вертаються борги.
Ми, старий, тепер з тобою
Все одно - не вороги...

Так і сталося, як Сірий
Змалював старому Псу -
Люблять всі тепер, без міри,
Псу давати ковбасу!..
А наш Пес не забуває
Про свого рятівничка:
Ковбасу він ту тягає
На узлісся, для Вовчка!..

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні