укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.16
Роздрукувати твір

Роман Боднар

Синевир

( уривок з твору )

...Нарешті шлях крутий скінчився -
І всяк побачив знак руїн:
Колись тут, напевно, бій точився
І не один загинув син...

Бачив цей мур обличчя юні,
Чув, як ридали матері,
Як сестри плакали й кохані,
Обнявши тіло бездиханне...

Ех, що то за часи старі...
Задумались усі, завмерли
Біля стіни, мов дивний чат,
Котились сльози, наче перли,

По щоках втомлений дівчат.
Ніхто ні слова не промовив,
Лиш чайкою знялися брови
На хмурих чолах юнаків.

А потім тихо вирушали
Із пристані жалю й печалі
А там квилили канюки.
...Отож у гору серпантинна

Нас, наче змійка, повела,
А зверху - чарівна картина
Раптом до наших ніг лягла:
Ген-ген на обрії Горгани

Синіють штрихом бездоганним,
А там і Чехи, і Словацький край,
Злились в смарагдовій тканині
Мільйони сосен і ялин.

Мов невідомий досі рай.
Навкруг ліси - густі, дрімучі,
Куди сягне лишень рука,
Ген в улоговині квітучій

Сміється плесами ріка...
О небо ! Який простір чистий !
Які ви, гори урочисті !
Який прекрасний ти, мій Край !!!

Могили. Хрест малий в граніті,
І більш нічого зверху - жах !...
Чиїсь батьки, кохані, діти
Тут вічно в камені лежать...

На їхній прах лиш з хмари,
Для них салют - перуни, грози,
Над ними стогне вітер лиш,
І руки ломлять блискавиці,

Вони ж лежать у горах криці,
Забуті світом, вмер їх клич...

1965
г. Сивуля
© Роман Боднар
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні