укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.10
Роздрукувати твір

Станіслав Бойко

Пан

                             Лишь подняла колдунья-ночь покров,
                             Как сразу разнеслася Весть по миру:
                             Бог путников, атлетов и воров
                             В ночной тиши придумал чудо-лиру.
                             И так Гермес на лире заиграл,
                            (Прошу не путать лиру и гитару!)
                             Что Гелиос на небо опоздал,
                             А Аполлон сломал свою кифару.
                             Однажды, под Киленскою горой,
                             Он и меня учил играть на лире.
                             Да только струны дряхлою рукой
                             Я рвал под хохот юного Зефира...
                             Я - Пан. В недобрый час я был зачат,
                             Брожу в горах, печальный и угрюмый.
                             Я слишком стар, и потому молчат
                             Моей рукой изорванные струны.
                             И вот, как одинокий менестрель,
                             Ужасен внешне, но с душой ранимой,
                             Из тростника я вырезал свирель,
                             Что вырос из груди моей любимой.
                             Дрожащим голосом, едва коснувшись рта,
                             Со мной моя свирель заговорила.
                             И рассказала мне, как нимфа та
                             Сатира-бога Пана полюбила.
         

2005
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні