Опубліковано: 2006.12.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

Бабушкино солнышко

  Робику
                                                         
Бабушкино солнышко бродит по квартире,
Щебеча как тысячи предрассветных птиц.
Бабушкино солнышко дружит с этим миром
И глядит улыбчиво в мир из-под ресниц.

Солнышку известно, что не нужно драться.
Дядя полицейский справедлив, но строг.
И в розетку незачем деткам тыкать пальцы,-
В ней живет сердитый, грозный Дядя Ток.

Круглое, румяное, как оно доверчиво!
Как оно внимательно ко всему вокруг!
Если бабе некогда,- тете делать нечего.
Если тете некогда,- деда лучший друг.

Все ему расскажут, хорошо ли, плохо.
Лишь одно не знает даже мудрый дед,-
Как они без солнышка, этой доброй крохи,
Жили, не тужили столько долгих лет!


1995
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2137/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives