укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.02
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

                     
                           
                                    О.Дориченко  
            Так у окна исповедальни  
            Услышанной невольно тайне... -
            Смятенно - внемлюще, без края,
            Созвучьем полнишься её -  
            И в неизбежности полона
            Услышишь  предопределённость:
            Как сквозь печали - просветлённо
            Лишь откровение поёт  -
            Так настигает нас в пути
            Души задумчивый мотив...

 
            Так в час пустынный окликает
            Твою судьбу - судьба другая,
            похожей болью обжигая,  
            любови памятным родством,
            изведавши её глубины                      
            и выжив, как на поле минном, -
            под ветром солнечно-полынным
            Былого не избыв излом,
            Неисцелённый маетой -
            Сколь струны чуткие ни строй...
         
                         
            Одолевая задыханье,
            Мы вырастаем из страданий,
            И новые мерцают грани.
            В нас, выплывающих из тьмы...
            Незавершённость смыслов неких
            И чаяний живых побеги -
            Так за ручьями из-под снега,
            Переча знаниям зимы,  
            Звучат негромко...   -              
            Так поют,
            Как хлеб последний отдают...

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні