укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.02
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

           
 
В поединке с недобрым —
                                        я знаю — невольно грубею.
Сокровенное прячу
                               за  ширму  лихой болтовни,
И в заведомой  муке
                                   лечу на чужие огни,
А  в  ночи  перед  чистой  бумагой
                                                     по-детски  робею.
Проклинаю тщету  мелочей —
                                               как  подобье  вериг,
Разговоры,  нередко
                                пустым  отдающие  звоном…
И живу по
                  не мною придуманным,
                                                      странным  законам,
Открывая саму себя,  может быть,
                                                    только на миг.
Есть  спасение  в  долгих,
                                        бессонницей полных ночах,
Что роднят с тишиною и
                                        мудростью сердце  шальное,
И дыхание матери
                             слыша за тонкой стеною.
Выношу свои тайные беды
                                         на слабых плечах.
Передышки не будет.
                                Проходит бросок за броском.
Устаю,  спотыкаясь
                               на   азбучных  истинах   вечных...
Да, грубею,  грубею,
                                    но   чувствую,   как  человечность
Всё  острее,  неистовей,  яростней  в сердце  моём.

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні