укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.11.02
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

Возникнуть вот так, прихотливо, непрошенно,
И в дверь — через годы — стучать своевольно…
Умчавший когда-то дорогой окольной, —
Зачем воскрешать меня новою болью,
Летучим транзитом поминок по прошлому?

Всё то, что во мне и не знало забвения,
Рвалось — не спасали сердечные шлюзы —
От собственной нежности нету спасения:
У логики разума — слабые звенья
Пред силой последних блаженных иллюзий.


В солёной ли участи, в муке ли крестной
Той памятью-верой как Богом хранима,
Звучавшей органною мессой воскресной… —
Я ею спасалась, держалась над бездной
В минуты отчаяний невыносимых.

В замёрзшем стекле безнадёги — проталиной
Несказанность слов и ненужная верность…
Не смея окликнуть родное и дальнее,
Незримою цепью к тебе прикандалена,
Я знала: тебе не по силам надмерность.

…Тот, прежний, с пронзительной
                                                          чуткостью  раннею,
Быть может, таким и остался б, когда бы
Ты, данное Богом, сердечное знание
В себе не увечил с упрямым старанием,
Казаться стыдясь уязвимым и слабым.

Лишь видишься прежним, но с болью стократною
Догадка в смятении неизречённом:
Твоё понимание — быль невозвратная...,
Ты за здравомыслие платишь утратами,
Смиряешься с властью химеры злачёной.

…Всё сталось, как сталось, зачем же ты,
                                                                   что же ты,
Объятьем на миг обжигаешь как будто,
Когда без тебя время начерно прожито?
…Ты можешь и впредь обо мне не тревожиться,
Как невозмутимо-рассудочный Будда.

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні