Опубліковано: 2006.12.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Наталія Бельченко

VERBA

VERBA

Не река тебе горло полощет,
Не венозная кровь тишины,
А слова, что от времени проще
Чем гербарий ложиться вольны.

С ними вброд переходится речка,
Водят перышком в шорохе трав,
И высокая хворь человечка
На него налетает стремглав.

Он ползет, как большая ночница
По залитому светом листу;
Недреманной душой очевидца
От такого разит за версту,

Чтоб крошащийся древний вербарий
До костяшек пробрал холодок
И туда, где всех тварей по паре,
Ты войти безнаказанно смог.
2006
© Наталія Бельченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2376/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives