Опубліковано: 2006.12.23
Поетичний розділ: Сонети

Станіслав Бойко

сонет № 7

                             А злой судьбы неумолимый рок
                             С улыбкой Мома грузит нам на плечи
                             Чертог небес. И Немезиды речи
                             Вершат вердикт: "Виновен! Вечный срок!"

                             А сонм богов, бездушен и жесток,
                             Нам уготовил приговор Предтечи.
                             Наивные, они играют в вече,
                             Но Зевс уже подвесил свой клинок.

                             Домоклов меч, во век не знавший ножен,
                             Диктует нам: "Ты должен, должен, должен!"
                             И мы порою взять не можем в толк,

                             Что ни судьба, ни страхи, ни запреты,
                             А только долг, неисполнимый долг
                             Нас принуждает нарушать обеты.



                           
2006
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2381/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives