За далекою смугою заходу сонця,
Що ледь-ледь пробиває вечірній туман,
В синім отворі неба, як у ополонці,
Світять зорі багряними цятками ран.
За далекою смугою заходу сонця...

За зеленою смугою темного лісу
Новий день помирає в холодній імлі.
Ніч приходить і чорну кидає завісу,
Кров'ю дня зостається роса на землі.
За зеленою смугою темного лісу...

За блакитною смугою раннього неба
Наливається жаром холодна зоря.
Новий ранок невтішний приходить до тебе
І жене у дорогу за сині моря.
За блакитною смугою раннього неба...

За прозорою смугою вічної долі
Дивні люди міняють то пісню, то стяг.
І мандрують далеко, шукаючи волі,
Полишаючи світ непотрібних звитяг.
За прозорою смугою вічної долі...