Опубліковано: 2006.12.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лія Чернякова

джига с перезвоном

Presto, Presto,
судебный пристав.
Пресно тесто,
вино прокисло.
Повторяйте ныне и присно
перезвон души в кандалах.
Не оглядывайтесь на руки -
скоро время учить уроки,
песни складывать впрок и строки
тряпкой смахивать со стола.
Пусто -
просто
нам не по росту
ни пророчество, ни сиротство.
Нам бы снов золотую россыпь.
Нам бы к чаю чуть-чуть тепла.
А мы рвалися рвать рубахи
и все метили в скоморохи,
а потом - разбивать пороги
о небесную твердь чела.
Что наплакали Вам чернила?
Чем же музыка провинилась?
Над зеркальной гладью винила
нависает злая игла.
Перестаньте, друг, перестаньте -
может, вымолим и Andante -
как говаривал мудрый Данте,
темен лес и чудны дела.
2006
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2456/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives