укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41420, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.03.30
Роздрукувати твір

Олена Малая

Падают люди

Фотолюминесцентными,
Серебрящимися в лучах света
Случайными пылинками на землю
Падают люди.
По одиночке, несмело улыбаясь,
С растерянными лицами
И развевающимися волосами.
Вдвоём, держась за руки,
Прижимая к губам чужие ладони,
Они учатся летать.
Тройками, как в вальсе,
Перебирая ногами, будто сбегая
По невидимой лестнице,
Полируют паркет-невидимку
Прохладного неба.
Никто не разобьётся.
Они будут падать на землю,
Как пахнущий морозом снег,
И не таять.
Переворачиваться на спину
И наивно, искренне распахивать глаза
Во влажную синеву
Над обращёнными к облакам лицами.
Я буду с косами, ты в шляпе.
Давай провалим друг друга в эту великую Пусть?
В эту звенящую Хладь, до самого донышка,
Которое – землёй кто-то назвал.
Шутник.
Я его, древнего, так люблю за это и за другое тоже.
А в падении воздух леденит ладони,
И рубашка бьётся птицей в силках
У жестокого, хохочущего в ушах ветра.
Твои волосы растут вверх.
Мои косы расплелись.
Переплести их друг другу
Изящной корзинкой,
И ею ловить ласточек.
Щелчком в глаза врывается земля,
Мягким пухом снежных людей пружинит под нами,
Подбрасывает,
Ловит,
Укутывает в себя,
Убаюкивает…
Перевернись на спину,
Лежи,
Чувствуя спиной это мягкое белое одеяло,
И смотри туда, вверх, ввысь, в прохладную толщу
Воздушной воды,
Пытаясь разглядеть или разгладить
Рябь на поверхности неба.
А над нами, нелепо, плавно,
Несмело будут падать люди.
Всюду.
Вокруг нас.
Такие же, как мы.
И улыбаться растерянно.
И перекатываться на спину,
Чтобы смотреть на то, как над нами
Нелепо, плавно,
Несмело…
Будут падать люди…
И улыбаться растерянно…
И перекатываться на спину…
Чтобы смотреть…как над нами!

2009
© Олена Мала
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні