укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.05.14
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

                                                                  Т.Г.
              Душа моя, ты слушать не устанешь
              Биенье сердца, голоса живого,                                          
              Что трепетным потоком плыл в тумане,                                          
              Вздымая вверх небесные покровы...

              Не по ветру летящий...-
                                                          сам, как ветер,
              Вобравший соль далёких побережий,
              Он - южный пряный вздох садов рассветных
              С прохладою мерцающих черешен.

              И в паруса порой - с такою силой
              Он бьётся шквально вековой печалью!
               ... А кто сказал, что женщине красивой
               Безоблачное небо обещали?

              За дар, что свыше - непременна плата,
              Скорбей сокрытых - путь-превозмоганье:
              Поднявшись над тщетою славы, злата,
              Стать светочем, что в мороке не канет...

              Прошу Его, кто властвует над нами,-
              "Внемли, Господь, её молитве тайной:
              Как поздними - чуть терпкими - плодами,
              Вознагради любовию венчальной!

              Агатового взора отраженье
              В глазах других, участием сроднённых,
              И новое дыхание для пенья
              Окажется - безбрежно и бездонно!"

              ...Звучание души - не на потеху:
              Крыла, чем беззащитней, тем мятежней. -
              В больной эпохе - чистым, горным эхом
              Возносится напев её нездешний...

2010
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні