укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44184, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.03
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-719

Милый друг, не скучай: я вернусь, я знаю точно –
может, днём, а может, ночью – ты меня не забывай!




Принимались от меня вороха словесной сдобы;
под прицелом были оба
мы у скрытых волчьих нор.
Может, нравы таковы, может, я свечусь заметно,
но с конкретного момента
начинается игнор.

Кто порылся по моим уголкам различных сайтов,
доложив своим курсантам,
что я редкий психопат?
Там ведь нет ни резюме, ни тем более порнухи
(или блажь в пацанском духе –
это тоже компромат?).

Анекдот армянский наш либо выспрен, либо тонок:
в чём профан я с распашонок,
в том доныне не секу.
Понимание любви снова зиждется на низком –
вот и с пухлым встречным иском
бегемот бредёт к стрелку.

Западает скудный нюх на отборный яд арахнин.
Что ж молчишь? Послал бы на хрен –
я б сберёг вагон словес
для нелепых образов с маслянистой стенки храма,
не умеющих ни грамма
оживлять промёрзший лес.

Получилось, как всегда: до утра корпишь над чем-то,
а кому-то виден Чепмен
в витраже комодных ниш.
И оставшаяся жизнь пародирует пичугу,
а тебя-то, босячугу,
разве с кем-нибудь сравнишь?

Рот на сейфовом замке, сращены по рёбрам пальцы,
и с плеча чужого панцирь
давит родинок кунжут.
Просчитался твой майор: я ж не бабушка-кликуша,
что бессменным «надо кушать»
хочет скрыть в себе ханжу.

Чтоб так в армии солдат игнорировал приказы –
не стремясь ни пререкаться,
ни сдаваться туркам в плен!
Завершается весна бультерьера бесноватей,
унося в зарю слова те,
что изрёк ещё Верлен.

Колыбельные для птиц расползлись по норам лисьим –
ну, а я на груды писем
и аскету, и хлыщу
отвечаю в мелочах без оглядки на лимиты
теплоты и динамита,
в коих вновь переборщу.

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні