укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-721

Прямо в контору к нему натаскаю глоксиний –
ваших не трону; не лайте, Настурция Викторовна!
Слышали про обожание без усилий?
Я бы ещё попыхтел, но и это вытравлено.

Звучное звание воинское – импотент
в том же ряду ошивалось, что комендант,
пока не дошло, что мой поэтический бренд
зелёную дверцу мне не отопрёт никогда.
Ещё месячишко назад за мальчишечьи данные
я перед ушлой публикой драл свою пасть;
сейчас – независимо от позывов к рыданию
встаю со вспотевшей лежанки – и хочется спать.

Уже и он, поняв наконец мои вздохи,
готов меня брать с собой чуть ли не в Уфу,
но знаешь ли – если возьмёт, то примерно в Моздоке
язва велит хлебать пустую уху.
Все чувства – как прежде, и только волна проявления
в силах качнуть одинокий осиновый лист.
Рано пришла дистония, расклеив меня
на всхлипы и огоньки от контактных линз.

Никак не забуду ту очередь человек в двадцать пять
за докторской в самой скромной части Крещатика
и голос дамочки сзади: «Я буду стоять
за паренёчком, а ты отнеси на печать пока
бумагу...» Подумать только – каштаны бомбят
багажники новых машин, не меняя почерк,
но даже для косоглазых и криворуких ребят
я почему-то тюфяк, а не паренёчек.

Вновь недовольна дождём Настурция Викторовна.
В самый разгар ноября подавай ей зной.
Как она в детской моей не выкинула
четыре квадратика азбуки разрезной?
С того четверга, в который свезло Емеле,
многажды Вовка хотел ко мне в экипаж,
и букв хватало на фразу «я всё умею»,
а тут крути, верти – всё пжао либо опаж.

А в офисе у него займётся рассада –
пёстрая, как индевеющее лежбище каруселей.
С мечтами – так-сяк. С ресурсами – непузато:
объятия простираешь, а в тебе один гелий,
да и тот уходит сквозь поры
в неосвоенные просторы...

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні