Опубліковано: 2007.01.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Буєвич

КРІЗЬ НЬОГО


Він – примха, примара мороку, душі незагоєна ранка,
моєї неврастенії бліда забаганка.
Його фактично немає! Він - вакууму синонім,
він щез на рівні молекул, не кажучи вже нейтронів.
Поглинула його глина, розвіяло віяло.
Я, власне, того хотіла, не виключено, що мріяла.
Та на сітківці зосталася постать його невидна.
На всьому він: посміхається, „мала, - мені каже, - бідна”...
2006
© Олена Буєвич
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2753/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives