укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.11.26
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Беречь мы забываем то, что есть

Ты знаешь, мы иногда торопим время… Спешим и, спотыкаясь мчимся прочь, в иной какой-то день, успеть мечтая... И отдых не несет нам даже ночь.
Мелькают лица, улицы, дороги, остывший чай и черствый бутерброд и планы с целями, что так важны нам вроде, толкают не щадя… Беречь…
Беречь мы забываем то, что есть. А все это, так скоро, быстротечно… Ушло, что было,  лишь мелькает то, что есть - не житое душой, потерянное в спешке.
И шаг в "потом" не сделаешь, увы, все пропустив в мельканьи, не коснувшись. И так встречаем дальше новый день, начав спешить, едва только проснувшись…
***
… Рассвет. В туманной дымке горизонт, молочная река едва струится. Роса в траве и на ресницах сон, какой-то сладко-радостный по вкусу.
Укутав плечи в бабушкину шаль, сплетенную когда-то терпеливо, ступаю босиком в холодну траву, которая росой мне стопы окропила.
Ступаю не спеша и первый луч мне скинул шаль и в волосы вплетаясь, расцеловал глаза, всю душу оголил и прошептал "люблю"- мне в самом сердце…
- Люблю, ответила трава, собрав росинки, что б могла напиться и с ощущеньем счастья от глотка,  с рассветом что бы я могла родиться.
Родиться в жизнь, в которой замечать  прекрасное - в душе людской, как данность и восхищенье птицей выпускать… Летать… Пусть для кого-то это странность.
15.10.2010

2010
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні