укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.09
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Евочка-Евочка, черная девочка, кружево кроит Лилит, вечером греет, как тминное семечко, утром душа не болит. Евочка-Евочка выйдет на улицу, взглянет на снег и вздохнет, где твоя гордость и хватит сутулиться, в общем, любовь – это гнёт. Бросил одну – ей огниво холодное греет обеденный стол, дети, стихи, домино, несвободное слово, и гол твой сокол. Бросил другую – и что ей останется, снег и престол за окном, яблочный джем. Если б только красавица. Лучше бы был незнаком. Лучше бы мышку держал, не завидую, тексты Карин и Маргош, эту заварку, до вечера спитую, выбросить вон, не хорош, но и не плох – просто что-то знакомое, что-то родное до слёз, и от любви наступала бы кома, и не просыпался Делёз. Лучше бы сразу оставил на улице или в чужом терему, Ницше любить, молча верить Кустурице, зайцев жалеть и Му-Му. Только вот нет, нужно, чтобы холодное стало горячим на миг, слово «люблю» настоящее вводное, не отрываться от книг, окна закрыть, не смотреть телевизоры или навек замолчать, в море уйти, записаться в провизоры, всюду молчанья печать. Будет Лилит за большою дубравою к вечеру печь калачи, и никогда не окажешься правою, что тут – молчи ни молчи, время уйдет, станешь скучною липкою, станешь парным молоком, текстом сплошным и помаркою липкою, в горле твоем снежный ком, как мы тогда целовались на пристани, пили почти для души, царство свое заложить ради истины, ты говорил, что пиши – всё обязательно будет красивое, всё обязательно вдруг, липка окажется тоже оливою, снегом окажется луг. Как я тогда ну почти успокоилась, волны, штормило сполна, пишется наискось, жимолость, стоимость, даже себе неверна.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні